ВІДМІНКИ ІМЕННИКІВ. КЛИЧНИЙ ВІДМІНОК

ВІДМІНКИ ІМЕННИКІВ

В українській мові сім відмінків, які визначаються за питаннями:

Називний відмінок виступає формою вираження підмета, що відповідає на питання:

хто? що?

корова, місто

Інші відмінки виступають формою вираження додатка і відповідають на питання:

кого? чого?	корови, міста
кому? чому?	корові, місту
кого? що?	корові, міста
ким? чим?	коровою, містом
на кому? в (у) чому?	(на) корові, у місті

Кличний відмінок виконує в реченні роль звертання до істоти (уособленого предмета), він не пов’язується з іншими словами за допомогою запитання.

При звертанні не запитується хто? що? кого? чого?, а вказується на особу формою займенника ти (ви) у будь-якому випадку (напр., Сергію, тобі пора вже іти до школи; Марино, а уроки ти зробила?).

Відмінювання іменників – це їх зміна за відмінниками. Змінювання іменника за відмінками дає йому можливість зв’язуватися з іншими словами у реченні.

Називний відмінок – початкова форма іменника. Він називається прямим.

Інші відмінники називаються непрямими.

Схема визначення відмінка іменника:
1.Знайди у реченні слово, з яким пов’язаний іменник;
2.Від цього слова постав питання до іменника, відмінок якого визначається;
3.За питанням визнач відмінок іменника.

ЦІКАВО!

Учні Естонії, вивчаючи рідну мову, повинні запам’ятати 14 відмінків, у Фінляндії – 14, в Угорщині – 22, чемпіон по кількості відмінків – мови народів Дагестану – понад 50 відмінків. А ось у китайській мові – жодних відмінків узагалі немає: відносини між словами передаються за допомогою службових частин мови.

Вправа 1.