Риси фольклору
Ø усність (передається з вуст в уста);
Ø анонімність (ім’я автора загублено у віках);
Ø колективність (кожен виконавець додає до тексту щось своє);
Ø варіативність (твір існує в декількох варіантах залежно від регіону);
Ø традиційність (результат колективного збереження твору);
Ø висока художність
(духовні потреби творців).
«Ой Морозе, Морозенку»
Жанр: історична пісня.
Тема: зображення героїчної смерті козака Морозенка в бою проти
татар.
Ідея: уславлення подвигу патріотів, що віддали життя за
визволення народу.
Основна думка: нічого не бояться
козаки, заради щасливого життя народу вони ладні пожертвувати власним життям;
народ, що б’ється за свою незалежність, неодмінно переможе.
Композиція. Твір має свого роду
обрамлення — починається і закінчується уславленням мужності козацького ватажка
Морозенка. Експозиція: похід козаків на татар під керівництвом Морозенка. Зав’язка:
бій з ворогом. Кульмінація: полон та катування героя. Розв’язка: сум матінки-України
з приводу смерті свого сина.
|
Ой Морозе, Морозенку,
Ти славний козаче,
За тобою, Морозенку,
Вся Вкраїна плаче.
Не так тая Україна,
Як та стара мати,
Заплакала Морозиха,
Та стоячи біля хати.
Ой з-за гори та з-за кручі
Буйне військо виступає.
Попереду Морозенко
Сивим конем виграває.
То не грім в степу грохоче.
То не хмара світ закрила, —
То татар велика сила
Козаченьків обступила.
Бились наші козаченьки
До ночі глухої, —
Полягло наших чимало,
А татар утроє.
|
Не вернувся Морозенко,
Голова завзята.
Замучили молодого Татари прокляті.
Вони його не стріляли
І на часті не рубали,
Тільки з нього, молодого,
Живцем серце виривали.
Поставили Морозенка
На Савур-могилу.
"Дивись тепер, Морозенку,
Та на свою Україну!"
Вся ти єси, Україно,
Славою покрита,
Тяжким горем, та сльозами.
Та кров’ю полита!
І поки над білим світом
Світить сонце буде, —
Твої думи, твої пісні
Не забудуть люди.
|
«Чи не той то хміль»
Жанр: історична пісня.
Тема: оспівування мужності, героїзму, винахідливості Б. Хмельницького
— видатного українського гетьмана, його прагнення здобути волю і щастя народу в
боротьбі з ляхами.
Ідея: уславлення гетьмана як захисника народних інтересів.
Основна думка: народ шанує і поважає своїх захисників і тому прославляє їх у
піснях.
Композиція. Експозиція: розповідь про
Б. Хмельницького, порівняння його з хмелем. Зав’язка: застереження
гетьману — перед битвою з ляхами не пити Золотої Води. Кульмінація: перемога
над ворогом. Розв’язка: «Утікали вражі ляхи…».
|
Чи не той то хміль,
Що коло тичин в’ється?
Ой, той то Хмельницький,
Що з ляхами б’ється.
Чи не той то хміль,
Що по пиві грає?..
Ой, той то Хмельницький,
Що ляхів рубає.
Чи не той то хміль,
Що у пиві кисне?
Ой, той то Хмельницький,
Що ляшеньків тисне.
Гей, поїхав Хмельницький
К Золотому Броду, —
Гей, не один лях лежить
Головою в воду.
"Не пий, Хмельницький, дуже
Золотої Води, —
Їде ляхів сорок тисяч
Хорошої вроди".
"А я ляхів не боюся
Г гадки не маю —
За собою великую
Потугу я знаю,
Іще й орду татарськую
|
За собой веду, —
А все тото, вражі ляхи.
На вашу біду".Ой, втікали вражі ляхи —
Погубили шуби...
Гей, не один лях лежить
Вищиривши зуби!
Становили собі ляхи
Дубовії хати, —
Ой, прийдеться вже ляшенькам
В Польщу утікати.
Утікали вражі ляхи,
Деякії повки, —
Їли ляхів собаки
І сірії вовки.
Гей, там поле,
А на полі цвіти —
Не по однім ляшку
Заплакали діти.
Ген, там річка,
Через річку глиця —
Не по однім ляшку
Зосталась вдовиця...
|
Маруся Чурай «Віють вітри, віють буйні»
Жанр: лірична пісня
Тема: відтворення страждань дівчини за своїм милим.
Ідея: возвеличення щирого почуття кохання.
Основна думка: «Хто щасливий був часочок, про смерть не забуде».
Художні засоби.
Метафори: «віють вітри», «дерева гнуться».
Епітети: «Щаслива билинка», «люте горе», «тяжко жити». Риторичні
запитання: «Чи щаслива ж та билинка, що росте на полі?», «Що на полі,
що на пісках, без роси, на сонці?», «Де ти, милий, чорнобривий? Де ти?».
Риторичний оклик: «Озовися!».
|
Віють вітри, віють буйні,
Аж дерева гнуться,
Ой як болить моє серце,
А сльзи не ллються.
Трачу літа в лютім горі
І кінця не бачу.
Тільки тоді і полегша,
Як нишком поплачу.
Не поправлять сльози щастя,
Серцю легше буде,
Хто щасливим був часочок,
По смерті не забуде…
Єсть же люди, що і моїй
Завидують долі,
Чи щаслива та билинка,
Що росте на полі?
|
Що на полі, що на пісках,
Без роси, на сонці?
Тяжко жити без милого
І в своїй сторонці!
Де ти, милий, чорнобривий?
Де ти? Озовися!
Як я, бідна, тут горюю,
Прийди подивися.
Полетіла б я до тебе,
Та крилець не маю,
Щоб побачив, як без тебе
З горя висихаю.
До кого я пригорнуся,
І хто пригoлубить,
Коли тепер того нема,
Який мене любить?
|
Маруся Чурай «Засвіт встали козаченьки»
Жанр: літературна козацька пісня.
Тема: зображення походу козаченьків, розлучення хлопця з матінкою і коханою.
Ідея: звернення сина до матері, що вона прийняла його кохану як свою дитину.
Основна думка: для кожної родини є хвилюючим моментом, коли її сини,
чоловіки вирушають у військовий похід.
Художні засоби. Епітети: «ясні очі», «мати… слізко проводжає», «кінь
вороненький».
Повторення: перший і останній куплети.
Метафори: «Стоїть місяць», «кінь спіткнувся», «година настала». Звертання:
«Прощай, милий мій синочку», «Ой рад би я, матусенько», «Яка ж би то, мій
синочку».
Риторичні оклики: «Через чотири недільки Додому вертайся!». «Бо хто знає,
чи жив вернусь, Чи ляжу в полі!».
Риторичне запитання: «Щоб чужая дитиночка За рідною стала?».
|
Засвіт встали
козаченьки
В похід з полуночі,
Заплакала Марусенька
Свої ясні очі.
Не плач, не плач, Марусенько,
Не плач, не журися
Та за свого миленького
Богу помолися.
Стоїть місяць над горою,
Та сонця немає,
Мати сина в доріженьку
Сльозно проводжає.
— Прощай, милий мій синочку,
Та не забувайся,
За чотири неділеньки
Додому вертайся!
— Ой рад би
я, матусенько,
Скоріше вернуться,
|
Та щось кінь мій вороненький
В воротях спіткнувся.
Ой Бог знає, коли вернусь,
У яку годину.
Прийми ж мою Марусеньку,
Як рідну дитину.
Прийми ж її, матусеньку,
Бо все в божій волі,
Бо хто знає, чи жив вернусь,
Чи ляжу у полі!
— Яка ж бо то, мій синочку,
Година настала,
Щоб чужая дитиночка
За рідную стала?
Засвіт встали козаченьки
В похід з полуночі,
Заплакала Марусенька
Свої ясні очі…
|
«Дума про Марусю Богуславку»
Жанр: народна дума.
Тема: відтворення часів боротьби українського народу з турками та тривалого
перебування козаків у ворожому полоні, яким прагне допомогти Маруся Богуславка.
Ідея: засудження поневолення, страждань, яких зазнали українці під час нападу
турків, віра у щасливе вільне життя.
Основна думка: скільки горя, поневірянь зазнав народ у боротьбі з
загарбниками, тільки мужність, рішучість українців позбавить їх від ворожого
гніту, приниження.
Композиція. Вступ: розповідь про те, як козаки перебували в ув’язненні у
пана турецького. Основна частина: обіцяння Марусі звільнити запорожців з неволі
після від’їзду турецького пана до мечеті. Закінчення: Маруся дотрималася
обіцянки — визволила козаків з неволі; відмова героїні тікати на рідну землю.
Художні засоби.
Епітети: «білий камень», «бідні невільники», «святий день»,
«тяжка неволя», «розкіш турецька», «лакомство нещасне», «тихі води». Метафора:
«сльозами проливали». Повтори: «…стояла темниця кам’яная»;
«…козаки, ви, бідні невольники»; «Словами промовляли, Сльозами проливали»;
«…дівкабранка, Маруся, попівна Богуславка». Риторичні оклики:
«Козаки, ви, бідні невільники!», «Гей. Козаки, ви, бідні невільники!», «Як ти
нам святий Великдень і сказала!», «Тільки города Богуслава не минайте!»,
«…Между мир хрещений!», «Пошли, Боже, на многая літа І до конця віка!». Риторичне
запитання: «Чи ви знаєте, Що в нашій землі Та й день затепера?»
У турецькій неволі уже тридцять літ перебуває сімсот
козаків. Одного разу до ув’язнених прийшла «дівка-бранка, Маруся, попівна
Богуславка» і запитала, чи не знають вони, який сьогодні день «в землі
християнській». Невольники, які тридцять літ «Божого світу, сонця праведного»
не бачили, звісно, знати не могли. Тоді Маруся повідомила, що «завтра святий
празник, роковий день великдень». Вона просила козаків не лаяти, не проклинати
її за те, що нагадала про празник. Маруся сказала, що «як буде пан турецький до
мечеті від’їжджати», то віддасть їй ключі, от тоді вона й визволить
невільників. У святу неділю Маруся Богуславка визволяла невольників, але з ними
не тікала, а просила передати її батькам, щоб вони не збирали великих скарбів
на викуп доньки, бо вона «вже потурчилась, побусурменилась Для розкоші
турецької, Для лакомства нещасного!» Маруся Богуславка – це не історична особа,
а узагальнений образ жінки-полонянки, яка, потрапивши в турецьку неволю і
ставши дружиною турецького султана, не забуває рідної землі і намагається хоч
щось корисне зробити для неї. Не маючи змоги повернутися в Україну, вона
допомагає невільникам-козакам зробити це.
«Ой летіла стріла»
Жанр: балада.
Тема: оспівування
суму за вбитим стрілою вдовиним сином.
Ідея: висловлення
співчуття до загиблого.
Основна думка: Ой матінка плаче, / Поки жити буде, / А сестриця плаче,
/ Поки не забуде; / А миленька плаче, / Поки його бачить…
Композиція. Експозиція: діалог про причину смерті вдовиного сина. Зав’язка:
приліт трьох рябеньких зозуль. Кульмінація: оплакування матері,
сестри, миленької, смерть героя. Розв’язка: смерть рідної людини —
одвічна пам’ять про неї.
|
Ой летіла стріла
З-за синього моря.
Ой де ж вона впала?
— На вдовинім полі.
Кого ж вона вбила?
— Вдовиного сина.
Немає нікого
Плакати по ньому.
Летять три зозуленьки,
І всі три рябенькі:
Одна прилетіла,
В головоньках сіла;
Друга прилетіла.
Край серденька сіла;
Третя прилетіла
Та в ніженьках сіла.
Що в головках сіла —
|
То матінка рідна;
Сіла край серденька —
То його миленька;А в ніженьках сіла —
То його сестриця.
Де матінка плаче.
Там Дунай розлився;
Де плаче сестриця,
Там слізок криниця;
Де плаче миленька —
Там земля сухенька.
Ой матінка плаче.
Поки жити буде;
А сестриця плаче.
Поки не забуде;
А миленька плаче.
Поки його
бачить...
|
ТЕСТИ
1. Правильне визначення поняття «історичні пісні» подано в рядку
А народні ліро-епічні твори про важливі історичні події та відомих історичних осіб;
Б народнопоетичні твори, присвячені зображенню давніх часів, зокрема козацтва;
В пісні, у яких розповідається про боротьбу українського народу за волю;
Г пісні про приватне життя історичних осіб.
2. «Замучили молодого / Татари прокляті. / Вони його не стріляли /1 на часті не рубали, / Тільки з його, молодого, / Живцем серце виривали». Ці рядки з відомої історичної пісні розповідають
A Cipкa
Б Хмельницького
В Морозенка
Г Залізняка
3. Пісня «Чи не той то Хміль» розповідає про битву козаків на чолі з Б. Хмельницьким
А під Зборовом
Б під Берестечком
В під Жовтими Водами
Г під Корсунем
4. Рядки
Бились наші козаченьки До ночі глухої, -
Полягло наших чимало, А татар утроє
взято з
А думи
Б календарно-обрядової пісні
В соціально-побутової пісні
Г балади
Д історичної пісні
5. Назви лише історичних пісень подано в рядку
А «Ой Морозе, Морозенку», «Чи не той то Хміль»
Б «Ой летіла стріла», «Віють вітри»
В «За світ встали козаченьки», «Віоть вітри»
Г «Чи не той то Хміль», «Ой летіла стріла»
Д «Ой Морозе, Морозенку», «За світ встали козаченьки»
6. Марусі Чурай приписують авторство пісні
А «Чи не той то Хміль»
Б «За світ встали козаченьки»
В «Ой Морозе, Морозенку»
Г «Ой летіла стріла»
7. Козаки-невільки Марусю Богуславку «кляли-проклинали" за те,
А що не дала їм їсти
Б що вони в темниці, а вона на волі
В що вона відцуралася своєї віри
Г що нагадала їм про Різдво
Д що нагадала їм про Великдень
8. Маруся Богуславка вирішила допомогти звільнитись землякам-невільникам
А скориставшись тим, що чоловік дуже прихильно до неї ставився
Б тому, що чоловік поїхав з дому, залишивши їй ключі від темниці
В сподіваючись отримати від них подяку і нагороду
Г думаючи, що, можливо, серед них с хтось з рідних чи знайомих
Д сподіваючись отримати прощення за віровідступництво
9. Героїня твору "Дума про Марусю Богуславку" є
А прикладом мужньої жінки-патріотки
Б відступницею, що зрадила віру, забула рідний край
В пристосуванкою, що зуміла вижити в складний час
Г байдужою до всього людиною, що пливе за течією
Д жінкою, що була змушена підкоритися обставинам
10.Пісня «Віють вітру сповнена
A віри, сили, завзяття, упевненості героїні y власній правоті
Б любові й відданості, надії і розчарування, болю. і світлих спогадів
В передчуття трагічної розв'язки стосунків між закоханими
Г оптимістичної впевненості, що все владнається
Д гумору. веселості, життєрадісності
11. Смерть героя, оплакування його матір'ю, сестрою, миленькою наявне у творі
А «Віють вітри...»
Б «Маруся Богуславка»
В «Ой летіла стріла»
Г «За світ встали козаченьки...»
Д «Ой Морозе, Морозенку...»
12. Рядки
...Приходжає,
Словами промовляє:
«Гей, козаки,
Ви, біднії невольники!
Угадайте, що в нашій землі християнській за день тепера?»
Взято з
А соціально-побутової пісні
Б балади
В історичної пісні
Г календарно-обрядової пісні
Д думи
13. Рядки
Вони його не стріляли
І на часті не рубали,
Тільки з нього, молодого,
Живцем серце виривали
Взято з
А думи
Б календарно-обрядової пісні
В історичної пісні
Г балади
Д соціально-побутової пісні
14. У пісні «Чи не той то Хміль» відображено
А співчуття до польських панів, що втратили майно під час війни
Б осуд Хмельницького, що розпочав братовбивчу війну і розбрат у державі
В позитивну оцінку дій Хмельницького, осуд загарбницьких дій польської шляхти
Г глибокий жаль з приводу воєнних дій, що руйнують господарства селян
Д осуд війни без конкретизації того, загарбницька вона чи визвольна
15. У рядках «Чи не той то хміль, що коло тичин в'ється?.. / Ой той то Хмельницький, що з ляхами б'ється» використано
А епітети
Б персоніфікацію
В рефрен
Г гіперболу
Д паралелізм
16. Пестливий суфікс у слові «ляшеньки» з пісні «Чи не той то Хміль»
А виконує традиційну роль ліризації тексту
Б має нейтральне значення
В надає тексту довірливого, ніжного звучання
Г підкреслює презирливе ставлення українського народу до ворогів
Д відображає особливість українського менталітету — любов до ворогів
17. Рядки
Вислухай, Боже, у просьбах щирих,
У нещасних молитвах Нас, бідних невольників!..
Взято з
А думи
Б календарно-обрядової пісні
В історичної пісні
Г балади
Д соціально-побутової пісні
18. Життя Марусі Чурай — це
А достовірний історичний факт
Б поетична народна легенда
В поширена письменниками вигадка
Г переказ, що зберігся в народній пам'яті з XVII ст.
Д давній міф, що зазнав трансформації
19. Установіть відповідність пісень з їх назвами
1 Стоїть місяць над горою,
Та сонця немає,
Мати сина в доріженьку
Сльозно проводжає
2 А я ляхів не боюся
I гaдки не маю-
За собою великую
Потугу я знаю
3 Вся ти єси, Україно,
Славою покрита,
Тяжким горем, та сльозами,
Та кров'ю полита
А «Чи не той то Хміль»
Б «За світ встали козаченьки»
В «Ой Морозе, Морозенку»
Г «Віють вітри»
20. Установіть відповідність тем творів з їх назвами
1. Перша перемога Б. Хмельницького над польсько-шляхетським військом
2 Визволення дружиною турецького пана козаків-невільників з темниці
3 Висловлення страждань закоханої дівчини через довгу розлуку з коханим
4 Сум за вбитим удовиним сином
А «Чи не той то Хміль»
Б «Дума про Марусю Богуславку»
В «Ой летіла стріла»
Г «Віють вітри»
Д «Ой Морозе, Морозенку»
.png)
.png)
Коментарі
Дописати коментар