ТЕАТРАЛЬНА (СЦЕНІЧНА) РИТОРИКА. ПЕДАГОГІЧНА РИТОРИКА. ОДНОСКЛАДНІ РЕЧЕННЯ

 

ОДНОСКЛАДНІ РЕЧЕННЯ

Називними  є речення, у яких головний член стверджує існування  предметів чи явищ. 

Головний член у таких реченнях здебільшого виражений іменником у називному відмінку однини чи множини, зрідка займенником або прикметником.  Називні речення не бувають питальними чи спонукальними. Вони можуть бути частиною складного речення.

Приклад:

Печалі бронзове лиття (Л. Костенко). Таке безладдя! (М. Коцюбинський).
Літо, яке ми запам'ятаємо назавжди.

До групи  головного члена в називному реченні може входити означення (узгоджене чи неузгоджене, поширене чи непоширене). Інколи вживаються  частки ось, он, осьде, онде, отде, що за, ось так тощо.

Ось — День плодів (Є. Маланюк). Ось мій Поріг (Б. Олійник).

Хвилююча мить зустрічі (О. Гончар).

Зверни увагу!

Якщо в реченні є  обставина чи додаток, то це речення не називне, а двоскладне з пропущеним присудком. Адже обставина й додаток входять до групи присудка, якого у називних реченнях нема й бути не може.

За вікном жоржини й чорнобривці.

До обставини місця «за вікном» можна поставити запитання від пропущеного присудка «цвітуть» (ростуть, пахнуть тощо). Отже, це речення двоскладне неповне з пропущеним присудком.

Називні речення завжди є повними: Світлая, дивная ніч (Г. Чупринка). 

Називні речення найбільш поширені в художньому стилі, зокрема в описах природи, дії, обстановки тощо. Вони допомагають авторові утворити  цілу низку образів.

Спориш. Нагідки. Стиглі свічі лип. І кручений панич дереться вгору (М. Боровко).

Називні речення також вживають у публіцистичному й розмовному стилях мовлення. Їх часто використовують як заголовки.

Зверни увагу!

Слід розрізняти називне речення та двоскладне.
Запашні  троянди — односкладне називне.
Троянди  запашні — двоскладне зі складеним іменним присудком.

У таких реченнях звертай увагу на порядок слів. Прикметник або дієприкметник стоїть перед  головним членом у формі підмета — це означення: Густий  ліс. Прополота  грядка.

Прикметник або дієприкметник стоїть після  підмета — це присудок: Ліс   густий. Грядка   прополота.