ВІДОКРЕМЛЕНА ОБСТАВИНА
Розставте розділові знаки
Істота заджеркотівши замазала на нього тими відростками що все ще були у справному стані.
Розплющивши очі він побачив що істота замість того щоб напасти на нього шкандибає геть.
Ринсвінд відкинувся набік і перекотився на спинутримаючи знавіснілу істоту у витягнутій руці.
Він невміло махнув мечем і сильно вдарив ворога ледь не зачепивши Ринсвінда.
Вона перекотилася через себе знову і звиваючи замолотила кінцівками по кам'яних плитах.
А далі вже не мала чим молотити бо скотилася через край сходів тягнучи Ринсвінда за собою.
Тоді Двоцвіт залишився сам-один там на верху вежі. Сам не рахуючи сімох чарівників, які все ще були непорушні наче примерзли до землі.
Він сидів не тямлячи себе від здивування коли сім вогняних куль виринули з пітьми і шаснули у відкинуту набік "Октаву".
Якийсь час він так і висів у темряві тримаючись за Двоцвіта.
Врешті вимовив Ринсвінд карбуючи кожне слово.
Пояснив Двоцвіт намагаючись не зважати на те як його тіло повільно і невблаганно сповзало по кам'яних плитах.
Стрибаючи сподіваєшся не загинути
Коментарі
Дописати коментар